Нашу планету часто називають блакитною, це пов’язано з тим, що більша частина площі її поверхні вкрита водою. Але попри це, запаси прісної води, життєво необхідної для виживання людства і інших живих істот, є суттєво обмеженими і в деяких куточках світу майже недоступними.

Широкою популярністю в інтернеті користується фотопроект нью-йоркця Ешлі Гілбертсона, який  побував у Болівії, Йорданії, Нігері, Малаві, М’янмі, Індії, щоб показати наочно скільки води мають люди, що живуть в цих країнах і порівняв ці обсяги з тими які витрачає його сім’я в США.

І різниця виявилась дійсно разюча. Від 100 літрів каламуті, якими обмежуються цілі родини в країнах, що розвиваються до 1000 літрів в день, в яких розкошує сім’я з трьох осіб в Нью Йорку.

Узагальнена статистика свідчить, що в середньому людині на добу потрібно близько 230 літрів води для пиття і різних побутових потреб. Зокрема, кожен день одна людина витрачає воду:

– для приготування різних напоїв – до двох літрів;

– для використання при приготуванні їжі – три літри;

– для миття рук при відкритому крані – до восьми літрів;

– для гігієни порожнини рота – до семи літрів;

– для прийняття душу – до двадцяти літрів протягом однієї хвилини;

– для прання – до ста літрів;

– для одного використання унітазу – до п’ятнадцяти літрів;

– для прийняття ванни – сто п’ятдесят літрів;

В Європі, де сьогодні в тренді охорона природи і економія природних ресурсів, середній показник витрат води за  день однією собою є майже втричі нижчим ніж в Україні. (150 і 350 л. води відповідно)
Але й у нас існує відмінність у кількості спожитої води між Києвом і різними областями. Так, киянин  може витрачати до 616 літрів у день. У довоєнному Луганську один житель міг витратити до 500 літрів води в день, в  Ужгороді – 305 л. Кіровоградці ж загалом витрачають близько 260 л. в день. Економність кіровоградців можна пояснити радше чи не найвищою по Україні вартістю водопостачання, ніж екологічною свідомістю.

При цьому,  згідно з нашого власного міні-опитування, даний показник, так само, може суттєво коливатись від родини до родини. Все залежить від того, мешкає людина в приватному будинку, чи квартирі і які побутові звички має сім’я. За нашою інформацією, сім’я з трьох осіб, що проживає в квартирі в Кіровограді, при помірній економії, витрачає близько 80 л. в будень і до 200 л. на вихідних і напередодні свят. Максимально ж кіровоградці витрачають до 400 літрів на добу, це включає щоденний десятихвилинний душ, або й ванну, прання, миття посуду під проточною водою та ін..

Якщо європейці, в більшості випадків,  можуть використовувати воду з крану для пиття і приготування їжі, то українці, і особливо кіровоградці, вимушені дооочищувати водопровідну воду і в кращому випадку використовувати бутильовану питну воду. Розкіш пити воду з під крану на Кіровоградщині мають лише жителі окремих сіл (як от Дружелюбівка Добровеличеівського району) і частина жителів обласного центру, що проживають в районі Пивзаводу – їм вода надходить не з центральної системи, а з артезіанської свердловини.

Між тим, за даними ЮНІСЕФ, у 2015 році 663 мільйони людей все ще вживають небезпечну для пиття воду.

Україна в питанні доступності питної води, її якості і санітарії поки, що не лідирує в світових анти рейтингах, але експерти вже сьогодні б’ють на сполох, намагаючись привернути увагу громади і влади до цієї проблеми.

Українські села і навіть районні центри все ще досить часто не мають централізованого водопостачання, навіть такі стратегічні об’єкти як лікарні послуговуються привозною водою. Вода з колодязів перенасичена нітратами і збудниками хвороб. І навіть та вода, яка тече з кранів в українських оселях, після подорожі зіржавілими, зношеними трубами, стає просто технічною.